Як неодноразово повідомлялося, в липні  2017 року, з метою посилення туристичного потенціалу нашого міста, Татарбунарською міською радою  ініційовано новий історико-культурний проект під  назвою «Археологічна пам`ятка «Татарбунарська фортеця», яка має для міста символічне значення, оскільки  історія будівництва фортеці, її відбудова в подальші роки розглядається дослідниками як найбільш вірогідний період заснування міста Татарбунари.

  Запускаючи цей проект, міська влада планує в перспективі розвитку міста відтворити фрагменти турецької фортеці на місці, де спостерігаються залишки  її фундаменту. Перші кроки із впровадження проекту були здійснені у вересні 2017 року: за запрошенням міського голови Андрія Глущенка одеськими вченими були проведені спелеологічні роботи. В липні поточного року  на місці залишків фундаменту фортеці було розпочато другий етап робіт:  вченими – археологами проводилися дослідження на предмет наявності відповідного культурного шару, площі його поширення та культурно-хронологічної належності. Одночасно  розпочато вивчення архівних, літературних та картографічних джерел.

  Дослідницьку групу очолює співробітник відділу Криму та Північно-Західного Причорномо`я  Інституту археології Національної академії України, доктор історичних наук Ігор Сапожников. Безпосередню участь у здійсненні проекту приймає і представник Татарбунарської міської ради, головний спеціаліст-юрист міської ради Віталій Борденюк, який являється  одним із ініціаторів проекту.

IMG 9211IMG 9211

 Дуже важливим в аспекті цього питання є розуміння і підтримка зі сторони депутатського корпусу міської ради. За повної підтримки депутатів в цьому році, на 26-ій сесії, була прийнята міська «Цільова програма проведення археологічних досліджень в місті Татарбунари на 2018-2020 роки», яка стала ще одним крупним кроком в логістиці конкретних дій міської влади з реалізації даного проекту.

  Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради представляє перші результати  вивчення письмових джерел, які систематизували доктор історичних наук Ігор Сапожніков та місцевий дослідник Віталій Борденюк в спільній статті «Нове із історії містечка та фортеці Татарбунари».

НОВЕ ІЗ ІСТОРІЇ МІСТЕЧКА ТА ФОРТЕЦІ ТАТАРБУНАРИ

Мы, татарбунарцы, мало знаем историю родного города.

А ведь любовь к родине начинается с любви к отчему дому.

 Михаил Плотный

 У цьому році місто Татарбунари відзначило 381 річницю з дня заснування. Вірогідною та обґрунтованою датою від якої розпочато відлік безпреревної історії міста Татарбунари, обрано 1636/1637 роки тобто час відновлення фортеці під час панування на півдні України Османської імперії.

Влітку 2018 року, міською владою були ініційовані археолого-історичні дослідження Татарбунарської фортеці, означені роботи були виконані групою співробітників Відділу Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології Національної Академії наук України (ІА НАНУ). Ними керував один із авторів цієї статті, провідний науковий співробітник, доктор історичних наук І.В.Сапожников. В цій статті будуть наведені підсумки історичних пошуків.

  Вперше у науковій літературі залишки укріплення згадав майже 170 років тому К.Стаматі, який не лише доволі точно вказав місце розташування, але й назвав ім’я будівничого цієї пам’ятки: «Подле почтовой дороги, ведущей из Аккермана в Килию или Измаил, на возвышенности у селения Татарбунар еще недавно находились развалины четырехугольного замка, названного Татарпунар (ключ татарский), из под которого течет источник. Несомненно, что сей замок построен татарами, подвластными хану Темир-мурзе, еще до того времени, когда Порта принуждена была уступить ему Аккерман со званием паши». Зрозуміло, що в уривку йдеться про відому й навіть легендарну історичну постать – першого мурзу Буджацької ногайської орди Кантеміра.

 Співавтором цієї статті доктором історичних наук І.В.Сапожниковим у 1999 році опублікуваний майже невідомий до цього анонімний опис Татарбунар 1787 року з  планом російського військового табору в Татарбунарах 1790 року, який насправді виконав французький військовий інженер на османській службі А.Ж. де Лафітт-Клаве.

IMG 9226IMG 9226IMG 9226

 Найвідоміша письмова згадка про Татарбунари наведена в 1657 р. османським чиновником Евлією Челебі, коли споруда була діючою: «Отсюда мы вновь направились на север и приехали в крепость Татарбунары. По должности кадий [крепости], входящей в Очаковский эйялет Силистры, имеет содержание в сто пятьдесят акче. Крепость эту заново отстроил в 1046 [5 июня 1636 – 25 мая 1637 рр. от РХ] году Кенан-паша в бытность свою губернатором Очаковского эйялета. Это небольшая, прочная, четырехугольная крепость, окружность ее равна тысяче шагов. Она имеет одни ворота, открывающиеся в южную сторону, а по четырем ее углам стоят четыре высокие башни. Так, как в прежние времена место, где стоит эта крепость, было заболочено и покрыто зарослями камыша, то молдавские и татарские разбойники нападали отсюда на проходившие караваны. [Сейчас] в этом необычном месте возвышается пристанище безопасности. В настоящее время в крепости имеется одна мечеть, склад пшеницы, небольшие удобные помещения для 150 человек войска. Есть и комендант. А жилых построек внутри крепостных стен не заметно. Однако в прилегающем к крепости посаде имеются двести крытых камышовыми плетенками домов бедного люда, постоялый двор, одна грязная баня, виноградники и сады».

       Також слід навести уривок опису подій 1628 р. у Причорномор’ї, заснований на збірці документів королівського архіву Польщі: «Коли в вересні загін буджацьких татар за ініциятивою Кенана-паші вдерся на пограниче України, козаки зібрались в числі кількох тисяч і хо­тіли йти під Татарбунар, де стояв Кенан і будував замок, а потім мали йти під Білгород» . Отже, виходячі з цієї інформації, названу Евлією Челебі дату можна розглядати лише як час завершення відбудови фортеці під керівництвом Кенана-паші, а початок або першу спробу зведення фортеці слід шукати раніше 1628 року.

      Факт існування замку вже у 1632 році засвідчив італійський мандрівник Нікколо Барсі (Niccolo Barsi). Він занотував, як на середині шляху від Кілії до Аккерману в бідному селі Арабат (Arabath) знайшов прихисток та ночівлю в молдовській оселі, а також повідомив, що в містечку «є нещодавно зведена, дуже красива цитадель (preafrumoasă întăritură), але не захищена через відсутність озброєння [гармат]». В самому селі та його околицях мандрівник побачив «багато вітряних млинів (mori devant) та чимало гарних джерел води (fântâni bune)».

  Таким чином замок в Татарбунарах могли розпочати зводити на рубежі 1610-1620-х років, а 1632 року він був практично завершений. Що стосується часу його переходу під пряму османську юрисдикцію, яка відбулася після введення військового гарнізону і озброєння укріплень, то це дійсно могло статися у 1737 році після повного розгрому мурзи Кантеміра та його прибічників в Буджаку загонами Кримського хана.

 Втім і подальша історія замку на березі р.Кагач не була простою та однозначною. Доречно сказати, що з 1648 року до початку ХVIIІ cт. Татарбунари (Tatarebarlat, Tatare Barlat, Tatarbarlat, Татар Бояр та ін.) та з позначками oppidum turcae (місто турецьке), або просто місто зустрічаються на карті Г.Л. де Боплана «Генеральний план Диких полів, простіше Україна. З прилеглими провінціями») та інших мапах цього автора і його бопланівської традиції (Г. Кантеллі, Я. Брюса та ін.).

  Ще до недавна цим і обмежувався перелік фактів часів існування фортеці, але в ході наших пошуків вдалося знайти документи, які висвітлюють останні моменти названого періоду. Тепер можна стверджувати, що Татарбунарська фортеця була отримана російськими військами 25 серпня 1770 року без бою, оскільки турецький гарнізон залишив її до описаних нижче подій: «Посыланные из Килии по Аккерманской дороге из легких войск партии для разведования о неприятеле, дошли до лежащего близ Черного моря местечка Татар Бунар, где в оставленном неприятелем замке нашли 23 медных пушки и привезли их в Килию». Ми маємо можливість навіть навести перелік цих трофеїв: «в местечке Татар-Бунар взято пушек: двухфунтовых – 1, однофунтовых – 4, 18-ти лотовых – 3, полуфунтовых – 15». Ці факти свідчать про те, що укріплення було непогано озброєне артилерією, хоча й не дуже значних калібрів.

      Підсумовуючи всі ці джерела, можна сказати, що рік початку будівництва замку є 1628 рік, та є тим роком коли  містечко Татарбунари згадуються безперервно, а також припустити, що незабаром будуть знайдені і більш ранні згадки про нього.

Доктор історичних наук Ігор Сапожников,

Віталій Борденюк

Сьогодні свої профільні питання розглянула депутатська комісія з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку, планування та обліку, - в засіданні якої прийняли участь міський голова Андрій Глущенко, секретар міської ради Оксана Жаран, депутати міської ради Алла Коровель (голова комісії), Світлана Ніколаєнко,  Михайло Гусаренко та начальник відділу бухгалтерського обліку виконавчого комітету  (аппарату) міської ради Любов Лютикова.

  Проект міського бюджету на 2019 рік став одним із найважливіших питань, по якому  в ході засідання деталізувалися всі пункти  і їх характеристики.  За  результатами обговорення  здійснено уточнення всіх основних показників наступного бюджету: дохідна та видаткова частина, профіцит і дефіцит, міжбюджетні трансферти, джерела формування бюджету, його розподіл на реалізацію місцевих програм, захищені статті та інше. Також на робочому засіданні були  проаналізовані підсумки виконання міського бюджету за 9 місяців поточного року.  

IMG 5489IMG 5489

  Засідання чергової 30-ї сесії міської ради заплановано на 30 листопада.

Каждую осень по распоряжению городского головы  в городе проходили акции по высадке декоративных деревьев и кустарников. Обновление зелёных насаждений в парковых зонах, возле спортивных и детских площадок, на улицах вдоль тротуарных дорожек и других городских территориях происходит постепенно. Как правило, каждый год городская власть старается обеспечивать высадку от 100 до 150  деревьев и кустарников. В прошлом, 2017 году, по инициативе городского головы к озеленению города были приобщены даже первоклассники городских школ: всем памятна необычная акция  «Укрась родной город своим деревом!».

   Но нынешняя  осень бьёт рекорды по низким показателям атмосферных осадков. В то время, как в соседних Измаильском, Килийском и Белгород-Днестровском районах проходят широкие акции озеленения,  в нашем районе, в таких неблагоприятных условиях и при отсутствии  стабильного искусственного полива, проводить более - менее масштабную высадку саженцев рискованно.  Поэтому, в городском совете было принято решение ограничить в этом году высадку деревьев, восполнив  только  аллею снесённых деревьев на  улице Соборной в районе музыкальной школы и Дома детского творчества, а также  несколько неприжившихся деревьев в парке Памяти.  Службой благоустройства города  было высажено 25 деревьев: 16 гибискусов и 9 шаровидных акаций.

   Жители  многоквартирного дома  на улице Соборной  сегодня уже отметили, что деревья высажены необычно, в очень красивом порядке: между  шаровидными акациями посредине размещён гибискус.  Теперь эта городская улица, которая всегда считалась одной из наиболее красивых,  приобретёт другой оттенок своей привлекательности.

Виконання програми соціально-економічного  розвитку міста  Татарбунари, яка приймається щорічно, аналізується  керівництвом міста, в структурних  підрозділах та комунальних установах міста постійно протягом року. Підсумки підводяться щоквартально, за півріччя, а  з початком останнього кварталу  підсумкові показники  розглядаються  щомісячно.

 Аналіз проведеної роботи  в місті  за   9 місяців    2018 року на своєму черговому засіданні розглянули  члени виконавчого комітету Татарбунарської міської ради.  Заступник міського голови Олександр Лєсніченко,  представляючи  звіт докладно, і з обґрунтуванням основних показників, наголосив, що виконання  соціально-економічних завдань, поставлених програмою, здійснювалося  відповідно до фінансово-бюджетних умов, які  формувалися протягом зазначеного періоду.  В першу чергу фінансові ресурси, які надійшли до міського бюджету, про показники якого повідомлялося раніше, були спрямовані в сферу житлово-комунального господарства:  на забезпечення  надання необхідних комунальних послуг населенню,  підприємствам та організаціям міста, на його благоустрій,  а також  на  стабільне функціонування  міських дошкільних установ та соціальний захист населення.

  Розповідаючи про стан справ в основних галузях міського господарства, Олександр Лєсніченко виділив тенденції, які  характеризували їх розвиток за пройдений період:

- у галузі водно-каналізаційного господарства міста акцент в роботі  ставився на продовженні технічного переоснащення, реконструкції; посиленні роботи з населенням в аспекті консолідованої відповідальності за втрати у системі подачі води; здійсненні фінансової підтримки комунального підприємства «Водопостачальник»; 

- у сфері благоустрою: задіяння нових технологій в питаннях забезпечення належного санітарного стану міста (таких, наприклад, як втілення проекту з роздільного збирання твердих побутових відходів, установка відеокамер в місцях найбільших площадок  збору відходів; визначення долі відповідальності за санітарний стан в місті  всіх суб`єктів господарювання на території міста та жителів багатоквартирних будинків); облаштування паркових зон, реконструкція та ремонт пішохідних доріжок і тротуарів;  підтримка в належному стані та реконструкція міських доріг; покращення і оновлення вуличного освітлення;

- в гуманітарній сфері: забезпечення стабільної діяльності міських дитячих садків; підтримка ефективної  роботи  інших установ освіти, культури та медицини;  посилення адресної  матеріальної  допомоги  жителям міста, збільшення розміру допомоги; сприяння культурно-духовному розвитку жителів міста; відродження його добрих спортивних традицій; розвиток туристичного потенціалу міста, впровадження нового історико-культурного проекту «Татарбунарська фортеця».

  В цілому, як підсумував заступник міського голови, завдяки спільній діяльності депутатського корпусу, виконавчого комітету, всіх комунальних установ  міста та команди апарату міської ради за пройдений період 2018 року виконано цілий ряд конкретних завдань, визначених 22-ма пунктами Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Татарбунари на 2018 рік, але до кінця року ще невтіленими залишаються  ті програмні пункти, які чекають своєї черги фінансово-ресурсного забезпечення. В ході обговорення члени виконкому внесли свої пропозиції щодо вирішення проблемних, найбільш больових точок життєдіяльності міста у сфері житлово-комунального господарства. За результатами  проведеного аналізу та його обговорення міський голова Андрій Глущенко надав доручення керівникам структурних підрозділів міської ради та комунальних установ міста посилити контроль над виконанням всіх основних завдань, визначених програмою, із врахуванням наявних фінансово-технічних можливостей.  

Руководствуясь статьёй 40, частью шестой статьи 59 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине» исполнительный комитет Татарбунарского городского совета на своём очередном заседании в конце октября принял решение о создании организационного комитета по вопросам подготовки к празднованию 100-летнего юбилея со дня рождения  нашего земляка, одного из наиболее известных на Украине и за её пределами деятеля аграрной отрасли, руководителя колхоза-миллионера, ветерана Великой Отечественной войны, Героя Социалистического труда Василия Захаровича Тура.

  Основанием для принятия этого решения также послужили письменные обращения в Татарбунарский городской совет  от районного совета сельхозтоваропроизводителей, районной организации ветеранов и коллектива Татарбунарской районной центральной больницы. Напомним, что в  обращениях расставлялся большой акцент на  категорической недопустимости переименования городской улицы, носящей имя Василия Захаровича Тура, а также на предложениях увековечивания памяти о прославленном земляке путём возведения памятника в центральной части города и достойного празднования 100–летия  со дня рождения  талантливого сельскохозяйственного руководителя.

  Согласно принятому решению,  в состав оргкомитета введены:

 - руководитель делами (секретарь)  исполнительного комитета Татарбунарского городского совета Лариса Коваль;

- начальник отдела по вопросам  деловодства и контроля - секретариата совета и исполнительного комитета Татарбунарского городского совета Юлия Бондаренко;

-  руководитель Управления имуществом коммунальной собственности и благоустройства Татарбунарского городского совета Ольга Даскалеску;

- начальник отдела, главный бухгалтер отдела бухгалтерского учёта исполнительного комитета Татарбунарского городского совета Любовь Лютикова;

- заведующий  коммунальным учреждением  стадион «Колос»  Игорь Судак;

- заведующий коммунальным учреждением   «Городской шахматно-шашечный клуб им.Василия Максимчука»;

- а также два представителя от районного совета сельхозтоваропроизводителей и один от сельскохозяйственного предприятия имени Василия Тура, которые будут обозначены к первому заседанию организационного комитета.

  Возглавляет оргкомитет заместитель городского головы Александр Лесниченко.

  100-летняя годовщина со дня рождения Тура Василия Захаровича исполняется  21 августа 2019 года, и именно к этой дате будут приурочены все торжественные и памятные мероприятия, перечень и содержание которых должны быть тщательно продуманы оргкомитетом.

IMG 2518