Шановні воїни-інтернаціоналісти, щороку 15 лютого в Україні проходить вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Нині наша держава перебуває в умовах воєнного часу, в яких сучасні військовослужбовці проходять військовими дорогами на території своєї країни. Але ми не можемо забувати про ваш подвиг, і ми звертаємо сьогодні свою пошану нашим співвітчизникам, яким в різні періоди довелося здійснювати миротворчі операції в інших країнах.

Беручи участь у врегулюванні збройних конфліктів в країнах Африки, Південно-Східної Азії, на Близькому Сході та деяких європейських країнах, кожен з вас виконував важливе завдання: зупинити кровопролиття, поставити заслін міжнародному тероризму, надати допомогу народам, які опинилися у полум’ї війни, в подоланні хаосу і розрухи, а найголовніше: повернути життя в таких країнах в мирне русло. Найважчою територією для виконання цих завдань стала республіка Афганістан, воєнні дії в якій залишили велику рану в душі українського народу. Кожного разу ми згадуємо імена земляків нашого краю: Миколу Нікульчу (Борисівка), Івана Чернобая (Білолісся), Бориса Трофименка (Безім’янка), Анатолія Дротенка (Дивізія) та Івана Іванова (Спаське), що не повернулися до рідного дому живими. Залишаються в пам’яті і воїни-інтернаціоналісти, чиє життя обірвалося за останні роки через отримані фізичні та душевні травми.

В цей день звертаюся до вас, шановні ветерани бойових дій, зі словами вдячності за здійснений військовий та громадянський обов’язок. Ви з честю пройшли велике випробування на міцність, дружбу та братерство. Щиро бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, довгих років життя, сімейного затишку, стабільного добробуту та мирних повсякденних справ на благо рідної землі.